було помилкою змушувати мене розминатися, а потім не випускати на поле; і що якби така ситуація повторилася, він би так більше не вчинив.
Читати далі
Наприкінці матчу я просто хотів, щоб усе завершилося перемогою, і щоб мене залишили в спокої. Я не пішов вітатися з уболівальниками. Ця помилка — виключно моя відповідальність; такого не мало статися. Я перепрошую перед португальцями, які так палко нас підтримували, перепрошую перед уболівальниками та перед усіма, хто, можливо, приїхав заради мене — навіть якщо вони не португальці, — і кого я міг розчарувати.
Через сорок вісім годин ми зустрілися: я, тренер і Сімау Коутінью (оскільки він був присутній під час наших серпневих розмов).
Це була глибока, дуже відверта розмова, без жодних прикрас.
Ми дійшли згоди, що є лише один спосіб закрити цю «справу»: тренер мав повторити те, що щойно сказав мені віч-на-віч, у присутності Сімау Коутінью, але вже в залі для пресконференцій.
Домовленість була простою: тренер мав розпочати пресконференцію з цієї теми й спробувати закрити питання, сказавши правду. Він мав заявити, що я ніколи не просив дати мені ігровий час; що саме тренер — і ніхто інший — запропонував план дій на цей збір; що було помилкою змушувати мене розминатися, а потім не випускати на поле; і що якби така ситуація повторилася, він би так більше не вчинив.
На завершення зустрічі тренер попросив мене обійнятися, пообіцявши, що на пресконференції скаже саме те, що щойно сказав мені, і що питання буде вирішено. Я не гратиму в Данії, але зіграю в матчі на стадіоні «Драгау». Усе це відбувалося в присутності Сімау Коутінью, як і завжди.
На прохання тренера відбулася наступна зустріч у форматі відеоконференції за участю його самого, Сімау Коутінью та Тіагу Кравейру, де підсумували результати нашого обговорення.
Було складено короткий документ, який я особисто затвердив і який, наскільки мені відомо, передали тренеру — саме так, як він і просив.
Пресконференція пройшла так, як усі бачили: його поведінка не мала нічого спільного з нашою приватною розмовою. Я почув слова й відчув агресію, на які, на мою думку, не заслуговував; це була позиція «або по-моєму, або ніяк» — ставлення, якого він жодним чином не демонстрував мені під час нашої приватної розмови напередодні.
Ось тези, які я підтвердив:
«Вважаю важливим — просто тому, що це правда, — прояснити кілька моментів, перш ніж говорити про матч із Данією:
1. Я особисто запропонував Кріштіану план дій у національній збірній на цей сезон — без участі будь-кого іншого. Це була тривала й дуже позитивна розмова.
2. Я знаю, як сильно він живе збірною і як любить її, розумію його вагу у світі й, що ще важливіше, той позитивний вплив, який він справляє на команду протягом 24 років поспіль.
3. План, який я запропонував Кріштіану, було прийнято.
4. Він ніколи не ставив під сумнів мої рішення. Він поводився зразково, виявляв відданість і професіоналізм.
5. Матч проти Норвегії не входив до плану, який я для нього окреслив. Однак я відчув, що він фізично відновився після першої гри, і попередив, що, можливо, мені доведеться залучити його до матчу. Кріштіану погодився.
6. Я припустився помилки, змусивши гравця рівня Пеле чи Марадони розминатися, але так і не випустивши його на поле. Якби це відбувалося сьогодні, я б так не вчинив.
7. Щоб закрити це питання: я хочу бачити Кріштіану в національній збірній. Насправді, я не просто хочу цього — я дуже цього прагну. На щастя, він теж вірить у мене. Він вірив у мене в "Аль-Насрі", вірить і тут.
8. Щодо того, що він не привітався з уболівальниками: ми вже говорили про це. Той, хто провів понад 230 матчів за збірну, не потребує моїх уроків любові до Португалії. Це був момент розчарування, який нічого не перекреслює. Він — гравець, який роздає найбільше автографів, робить найбільше селфі та виявляє найбільшу прихильність до вболівальників. Не варто вигадувати проблеми там, де їх немає. Коли ми чимось незадоволені, ми реагуємо. Ось і все».
Отже, у жодній із цих записок не йшлося про те, що тренер винен мені вибачення.
Це був уже другий випадок, коли він порушив дане слово.
Коли довбойоба просто макають головою в унітаз.
Просто розрив на шматки ...
полізти проти британського політика то було сильно ... тупо