AlexDnepr (#1093100) >>>
Я так розумію, двоє з трьох дітей народились вже під час війни? Моя повага тобі особисто, твоїй родині і всім таким людям, це великий вчинок.
Читати далі
По суті. Ми тут з Вікторичем і ще можливо кількома дописувачами років зо два тому (як мінімум) задавали саме це питання: який у держави стратегічний план. Нам тоді що відповідали? Хто ти такий, щоб тобі розповідати плани. Як Кернес у відомому відосі казав: "Міша, твоё дело тут - ізвіні") Якщо задати це питання зараз, відповідь буде приблизно така: воюємо до талого (що таке "талий" - не уточнюється), бо в нас немає вибору. Окей, значить картина яка?
1) нескінченна* війна без можливості завершення
2) я, ти і подібні люди є ресурсом цієї війни
Якщо поєднати 1 і 2, то "в прєдєлі" ми загинемо, бо якщо війна нескінченна, то в ній буде спалений увесь можливий ресурс. Особисто моя задача в цьому контексті - не загинути. Якщо я не загину, але загине держава - мені підходить; якщо загину я, а держава залишиться - нє; якщо обоє виживемо - ідеально. Як я можу виконати цю задачу?
1) вбудуватись в систему якимось способом, а саме: нарішати собі нормальне місце в армії або нарішати собі ксіву з бронькою, довідку з больнічки і тд
2) тим чи іншим способом залишити територію
Перший пункт я вважаю тимчасовою відстрочкою, бо див. вище: якщо війна нескінченна, то спалено буде все, а куплені ксіви лише відсунуть твою чергу. Держава завжди буде на крок попереду і завжди може розірвати твою ксіву і кинути шматки в їбальник. А от другий пункт безумовно забезпечує виконання задачі.
Припустимо, що війна не є нескінченною, і завершиться в якійсь осяжній перспективі. Тоді з'являється ще один варіант: дочекатись завершення, при цьому не потрапивши в ту частину ресурсу, яка буде спалена. Тут вже і перший пункт в принципі працює, якщо реально нарішав нормально в армії, якщо ксіва якісна куплена, і тд. Можна і з голою сракою намагатись пропетляти. Але це залежить від тривалості, бо чим вона довша, тим більша частина ресурсу буде спалена, і тим більший шанс, що до тебе доберуться.
Отже, відповідь на питання "що робити" залежить від оцінки тривалості війни (нескінченна - так/ні) і від готовності загинути (готовий - так/ні).
* - в прямому сенсі нескінченних війн не буває, тому я під цим розумію умовно-нескінченну війну, тривалість якої сягає значної частини середнього людського життя: від 10-ти років, рахуючи з 2022.
P.S. Мощі Коновальця - це те саме, що лєнін в мавзолеї. Мені особисто воно нахуй не треба, а той, хто зводить це до рангу державної політики - тупорилий дегенерат. Трупи сторічної давнини не цікавлять тут нікого, окрім купки упоротих некропатріотів. Переважну більшість людей цікавить ПЛАН і шо їм робить, якщо ширше казати - перспектива майбутнього, яка повністю відсутня.
Есть инфа, что план у нас по мобилизации - 30к в месяц.
У русских - 30-40.
Если потери 1 к 5-8 (пусть даже к 1 к 3). Где логика?
У страны за 35 лет - 50% потери населения.
Какой план? Что делать моей семье с 3 детьми?
Первые пару лет у меня патриотический подъем. Сейчас - холодный расчет.
Выслушаю версии.
PS. Главное, что у государства есть время на мощи Коновальца.
Перегар Перегарыч (#1093098) >>>
"Просіла каса" - це падіння можливих прибутків, погано, але не критично. Все що не куплено в одому магазині, буде куплено в іншому. Але маленькі структури сплачують податки у відсотковому відношенні значно скромніше. А от коли почнуться збитки від зіпсованих продуктів та впаде надходження податків від великих мереж супермаркетів, то почнуться перевірки податкової з вимогами збільшити надходження до бюджету. І бізнес буде між двох "вогнів". Не закриєш під час тривоги - можлива підозра від можливого прильоту...
А з іншого боку, хто буде відповідати, якщо прильот в натовп вигнаних з мосту буде?
io (#1093047) >>> Locki (#1093094) >>> Читати даліпечаль, будет как с АЗС, где сильно просели кассы. Сегодня знакомые в мосту были, во время тревоги всех выгнали и все тусили у входа. С точки зрения безопасности разница не сильно большая
vem (#1093090) >>>
Тут якщо почнуть на директорів підозри кожного разу вішати, то буде відповідна реакція бізнесу. Ти ж розумієш, що гірше дурака тільки дурак з владою та ініціативою. Ну це маразм в будь-якому випадку закривати наприклад Мост-Сіті та Караван на кожну тривогу та виганяти усіх. І головне куди? Укриття для усіх поруч немає. У великому супермаркеті в час пік може бути декілька сотень відвідувачів, які набрали товар в корзини, там може бути порізано на шматочки ковбаса/балик/хамон))), купа вагових покупок (соління, сир...), дехто, наприклад хліб та булочки грязними руками бере... Хто, коли та як це буде потім з покинутих корзин розбирати? Що робити людям які з роботи за покупками зайшли? Що робити з глядачами в кінотеатрах/театрах/концертних залах? А перукарні - наполовину зробили зачіску і йти додому? Повинно бути попередження про повітряну тривогу і все, далі кожен иврішує сам - у нас усіх останні 5 років життя це ризик померти кожного дня.
io (#1093047) >>> LIS (#1093049) >>>
Директору супермаркета в Кривому Розі вже підозру вручили. Чекаємо треш з супермаркетами - сьогодні в Дніпрі більше 5 годин тривога (зараз триває), в четвер було більше 9 годин...
А давайте я трохи не про політику.
Автора цієї пісні ніхто не знає, проте є здогадка, що це українські переселенці написали.
А співає Дмитро Хоронько, який народився і навчався в Харкові.
Чубчик - Кучерявый.
З.і. Кому буде цікаво, дам посилання на весь альбом. Забігаючи наперед - мені пох, що він російськомовний. Посилання
Я так розумію, двоє з трьох дітей народились вже під час війни? Моя повага тобі особисто, твоїй родині і всім таким людям, це великий вчинок.
Читати далі
По суті. Ми тут з Вікторичем і ще можливо кількома дописувачами років зо два тому (як мінімум) задавали саме це питання: який у держави стратегічний план. Нам тоді що відповідали? Хто ти такий, щоб тобі розповідати плани. Як Кернес у відомому відосі казав: "Міша, твоё дело тут - ізвіні") Якщо задати це питання зараз, відповідь буде приблизно така: воюємо до талого (що таке "талий" - не уточнюється), бо в нас немає вибору. Окей, значить картина яка?
1) нескінченна* війна без можливості завершення
2) я, ти і подібні люди є ресурсом цієї війни
Якщо поєднати 1 і 2, то "в прєдєлі" ми загинемо, бо якщо війна нескінченна, то в ній буде спалений увесь можливий ресурс. Особисто моя задача в цьому контексті - не загинути. Якщо я не загину, але загине держава - мені підходить; якщо загину я, а держава залишиться - нє; якщо обоє виживемо - ідеально. Як я можу виконати цю задачу?
1) вбудуватись в систему якимось способом, а саме: нарішати собі нормальне місце в армії або нарішати собі ксіву з бронькою, довідку з больнічки і тд
2) тим чи іншим способом залишити територію
Перший пункт я вважаю тимчасовою відстрочкою, бо див. вище: якщо війна нескінченна, то спалено буде все, а куплені ксіви лише відсунуть твою чергу. Держава завжди буде на крок попереду і завжди може розірвати твою ксіву і кинути шматки в їбальник. А от другий пункт безумовно забезпечує виконання задачі.
Припустимо, що війна не є нескінченною, і завершиться в якійсь осяжній перспективі. Тоді з'являється ще один варіант: дочекатись завершення, при цьому не потрапивши в ту частину ресурсу, яка буде спалена. Тут вже і перший пункт в принципі працює, якщо реально нарішав нормально в армії, якщо ксіва якісна куплена, і тд. Можна і з голою сракою намагатись пропетляти. Але це залежить від тривалості, бо чим вона довша, тим більша частина ресурсу буде спалена, і тим більший шанс, що до тебе доберуться.
Отже, відповідь на питання "що робити" залежить від оцінки тривалості війни (нескінченна - так/ні) і від готовності загинути (готовий - так/ні).
* - в прямому сенсі нескінченних війн не буває, тому я під цим розумію умовно-нескінченну війну, тривалість якої сягає значної частини середнього людського життя: від 10-ти років, рахуючи з 2022.
P.S. Мощі Коновальця - це те саме, що лєнін в мавзолеї. Мені особисто воно нахуй не треба, а той, хто зводить це до рангу державної політики - тупорилий дегенерат. Трупи сторічної давнини не цікавлять тут нікого, окрім купки упоротих некропатріотів. Переважну більшість людей цікавить ПЛАН і шо їм робить, якщо ширше казати - перспектива майбутнього, яка повністю відсутня.